Кохання – це палкий вогонь,
Що зігріває нам серця,
Його розпалює сам Бог,
Щоб ми летіли разом в небеса.
Я люблю тебе не лише за твої очі,
І не тільки за твої вуста,
Я люблю тебе, не лише за твій усміх,
А й тоді, коли тече сльоза.
Я люблю тебе не лише за твій настрій,
І не тільки за твої слова,
Я люблю тебе, бо ти Богом мені даний,
Щоб летіти разом в небеса!
***
Хоч страшно навкруги,
Як бачу скрізь руїни,
Руїни душ людських,
Руйнуються родини...
Та все ж ми прагнем зберегти
У радості і в горі
Відлуння неба на землі –
Родину, що живе у любові.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оля,вирш "Кохання" мены дуже сподобався...Це правильно,що ти вибрала саме цей щлях йи за Богом... Свого часу,я також наробила багато пломилокй жалию про це... Ти талавновита... Будь щаслива!!!!! Комментарий автора: Дякую! Це вже пісня... Вона записана на моєму другому диску "Я побачу тебе"
Андрей Бурда
2009-11-27 19:24:50
Оля, дуже гарна пісня, є велике прохання, чи не змогла б ті дати фонограмму цієї пісні, буду дуже сильно вдячний
Поэзия : Изнемогшему в пути - В. Навлинский Автор этих стихов прошел сложный жизненный путь. Он обратился к Господу через откровение Иисуса Христа в ночном видении. Затем примкнул к одной из деноминационных церквей, в которой, как выяснилось впоследствии, не возвещалась вся евангельская истина.
Запросы его сердца встретили полное непонимание среди служителей, и это непонимание в конце концов вылилось во враждебность и даже предательство с их стороны.
Его поиски, сомнения, а также его посещение обездоленных и больных людей наложили отпечаток на содержание его стихов.
Более того, многие его стихи и были посвящены его знакомым, некоторые из них впоследствии обратились к Господу.
